28/11/2024
- Мамулю, тобі ж скоро п'ятдесят років, як відзначати плануєш? У кафе, напевно? Усі так роблять. Вдома зараз ніхто не святкує великі ювілеї.
- Ні, не в кафе. Хочу здійснити свою мрію. Ми з Людочкою, моєю подругою, полетимо до Єгипту і там удвох відзначимо! Не хочу я ніяких урочистостей і кафе! Я все життя мріяла побачити піраміди на власні очі, зануритися в Червоне море...
- У сенсі, який ще Єгипет? Мамо, ти чого?! З Людочкою? Та хто вона така? Ти що, нас не могла покликати? Ну ти даєш... Я в шоці! На старості років вона в Єгипет зібралася, та ще й у свій день народження!
- Люда мені як сестра! Вона дуже мене підтримала, коли пішов з життя твій батько, сама пам'ятаєш, у якому я була стані. Ви після поїхали, а я залишилася зовсім одна. Не могла ні їсти, ні пити. Люда мене з ложечки годувала, можна сказати, на ноги поставила.
І зараз, вона завжди поруч, допоможе, коли потрібно, в гості ходимо одна до одної, в кіно, гуляємо. Тобі ж вічно ніколи, приїжджаєш, тільки коли дітей залишити треба...Кажеш, вас покликати... А гроші є у твого Ігоря? Не соромно йому на твоїй шиї сидіти? Хотів би, давно роботу знайшов, міцний, здоровий чоловік, сидить удома штани біля телевізора протирає, доки дружина розривається між роботою, домом і дитячим садком!
- Ну спасибі, мамо... Люда тобі дорожча за мене! А з приводу Ігоря - не твоя справа! Тобі ніколи він не подобався, зізнайся! А я його кохаю, і двох синів подарувала! А те що без роботи - так це тимчасово, знайде, не переживай!
Могла б оплатити сама нам путівки, гроші ж є. Зарплата в тебе дуже навіть пристойна, куди тобі одній стільки? Нам не допомагаєш грошима, могла б і оплатити поїздку. Кому, як не єдиній доньці допомогти?
- Знаєш, Ольго, я заміж тебе не гнала за Ігоря. Бачила, що він ледар і балабол. І якщо вже ти з ним, у вас сім'я, діти, то нехай він і старається для вас. А я хочу пожити для себе. І поїхати на відпочинок маю право.
А гроші на поїздку я відклала, відпускні ще отримала, цілком вистачить на хороший готель п'ять зірок і на покупки. Вирішила ні в чому собі не відмовляти!
- Та вже, мамо, не очікувала такої підлості від тебе... Ми з Ігорем розраховували, що ти в кафе відзначати будеш, його батькам сказали, вони збираються теж. Що тепер їм сказати? Що сваха в Єгипет поїхала? Тобі має бути соромно за свій вчинок! Ти всіх підвела!
- А я хіба обіцяла щось? Це ти сама напридумувала, як, з ким і де буду відзначати ювілей. А вирішувати це мені.
- Може ти і Людочці своїй готель оплатила? Я не здивуюся! Чужа людина дорожча за доньку й онуків. Могла б мене з дітьми взяти, Миколка з Дмитриком жодного разу на морі ще не були, зате бабуся хлюпатиметься і засмагатиме…
– Хто ж вам винен, що ви на море не можете дітей відправити? Та й що це за відпочинок був би, маленьких дітей тягати по спеці?
– Ну і що, інші якось їздять з дітьми, і нічого! Не забувай, що ми твоя сім’я, і маємо разом відпочивати! Я, може, теж мрію про Єгипет…
– Ми з батьком тебе добряче повозили на море, тільки на наше. І в хорошому санаторії ти була, не скаржся. А тепер у тебе своя сім’я, чому я маю організовувати вам відпочинок? Я що, не маю права сама розпорядитись своєю відпусткою, своїм днем народженням?
– Та роби, що хочеш! Ти стала такою самозакоханою, тільки про себе й думаєш! Батьку було б соромно за тебе!
Обурена Ольга вискочила з квартири матері.
Галина розплакалася. Їй було неприємно і прикро чути ці закиди від дочки. І чоловіка ще приплела, як так можна?
Кілька років вона оплакувала чоловіка, тяжко переживала втрату. Чоловік Володимир пішов раптово, серце. Ніколи не скаржився, був цілком здоровий чоловік.
Від самотності врятувала подруга Людмила й колеги на роботі. Донька приїжджала нечасто, більше дзвонила. Галина їздити до них не любила, бо Ігор був завжди незадоволений присутністю тещі.
Якось вона почула розмову доньки із чоловіком.
– Олю, мама твоя надовго до нас?
– Не знаю. як вийде. Я попросила її приїхати, щоб з Миколкою посиділа, поки він слабий. На роботі не люблять, коли я лікарняний беру, сам знаєш, не дай Бог виженуть, на що ми будемо жити?
– Вона їсть он скільки, самим не вистачає, все дороге зараз, хай сама собі купує їжу…
– Ну чого ти починаєш, об’їла прямо бідного… Що там з роботою, дізнавався? Є місце для тебе?
📌📌👇Продовження історії в першому коментарі
