20/05/2022
ПОРЯД З ДОБРИМИ ЛЮДЬМИ ЧОРНІ ДНІ СТАЮТЬ СВІТЛІШИМИ
Пригадуєте, кілька років тому постало питання про необхідність переміщення дитячого притулка «Буслик» з території військової частини? Тоді було вирішено, що найприйнятнішим варіантом розташування закладу буде приміщення біля Сербівської школи. Але воно потребувало серйозного ремонту, який тоді було розпочато, а згодом питання «спустили на гальма»... І за кілька років споруда знову помалу почала повертатися до стану запущеності і руйнації.
Саме там, біля цього приміщення, ми зустрілися минулого тижня з президентом Федорівської філії Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів Русланом Хілобоком та його сином Даниїлом (на знімку). Обидва вони – активні і напрочуд продуктивні волонтери (чи місіонери), як по суті й сама Церква, якій присвятили своє життя. Сьогодні Руслан Хілобок дуже переймається проблемами вимушених переселенців.
– За офіційними даними, зараз на Кодимщині перебуває близько двох тисяч переселенців, але насправді їх, за моїми підрахунками, дусь удвічі більше. Ми розуміємо, що людей в такій скрутній ситуації треба підтримувати, рятувати від відчаю, допомогти з житлом, з побутовими умовами, з харчуванням тощо. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів допомагає внутрішньо переміщеним українцям по всій країні та за кордоном. Даниїл ось щойно прибув з Ужгорода, де також перебував з місією. Ми, представники нашої Церкви на Кодимщині, робимо все від нас залежне тут. Наприклад, зараз вже на завершальній стадії підготовка ось цього житла для переселенців – біля Сербівської школи. Наша Церква у цей проект вклала мільйон двісті тисяч гривень – хочемо, щоб людям було тут комфортно, – розповів волонтер.
Насправді, як трохи пізніше ми дізналися від директорки територіального центру надання соціальної допомоги Людмили Сімашкевич, релігійна організація, представництво якої в нашій громаді очолює Руслан Хілобок, на теренах Кодимщини волонтерством потужно займається ще з 2013 року і не один серйозний проект ними вже втілено в життя, хоча ніколи їх діяльність особливо не афішувалася. (Про них ми домовилися розповісти читачам «ВК» згодом). А зараз – про підтримку переселенцям, яка не обмежується одним проектом в Сербах – це і надання гуманітарної допомоги в інших населених пунктах, передусім продуктових пакетів. Для прикладу, жінці, яка через війну опинилася в складних життєвих обставинах і переселилася до пенсіонера, що погодився безплатно її прихистити, ось яку продуктову допомогу надала ця релігійна громада (на знімку). Соціальні пакети вартістю 600 гривень кожен, у які входять продукти харчування і засоби гігієни, від Церкви наразі отримало сто переселенців. До їх формування долучилася й місцева підприємиця Наталія Пащенко.
– Коли Руслан Володимирович вчергове запропонував допомогу – саме з облаштування в Сербах гуртожитку, ми зраділи і одразу вирішили цей проект втілювати разом, тож силами працівників комунальних закладів освіти і культури міська рада організувала ремонтні роботи. А Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів подбала про придбання практично усього, що людям потрібно для життя, – каже Людмила Петрівна.
Таким чином, цією релігійною громадою було закуплено 100 ліжок, 100 якісних матраців, столи, стільці, тумбочки, холодильники, пральні машини, мікрохвильові печі, праски, бойлери, електрочайники, ковдри, постільну білизну – практично все необхідне. Надзвичайно вагому підтримку, зі слів Руслана Хілобока і Людмили Сімашкевич, виявив також місцевий підприємець Сергій Токаренко, який безвідмовно відгукується на всі запити, знаходить все, що йому замовляють волонтери, оперативно доставляє власним коштом і за максимально низькими цінами, навіть собі в збиток.
Цей проект, як каже директорка Терцентру, довгостроковий, адже переселенці постійно прибувають і хтозна, чи вони після війни зможуть повернутися додому і наскільки швидко. Руслан Володимирович планує з Божою допомогою продовжувати роботу в цьому напрямку – має для цього і вдосталь енергійності, і добре серце.