Технологія Відкритого Простору – це простий, універсальний та ефективний метод проведення нарад, зборів, конференцій та зустрічей для груп кількістю від 7 до кількох тисяч учасників. Тривалість Відкритого Простору може бути від 4 годин до кількох днів.
Цю технологію застосовують з різною метою – вирішення управлінських, навчальних чи творчих завдань, обговорення певних питань, вирішення проблем чи прийняття рішень. Хоч учасниками таких зустрічей часто є люди різні за спеціалізацією, поглядом на обрану проблему та темпераментом, Відкритий простір надає можливість всім прийняти участь у обговоренні різних аспектів спільної актуальної для всіх учасників теми та у процесі прийняття рішень.
Час і «територія» у Відкритому Просторі структуровані таким чином, що люди самі організовують свою роботу, обговорення, навчання чи планування. Кожен з учасників Відкритого Простору працює саме над тими завданнями, які для нього є цікавими та актуальними і за які він готовий нести відповідальність. В основі цього методу лежить здатність людей до самоорганізації. Цю методологію розробив Гарісон Оуен на початку 1980-х.
1. Підготовка заходу, запрошення потрібних учасників
2. Проведення заходу:
Відкриття заходу замовником (спонсором) - фокус на завданні заходу
Вступ фасилітатора, що розкриває правила проведення обговорення.
Створення порядку денного учасниками.
Обговорення питань, внесених до порядку денного.
Презентації підсумків обговорень
Планування наступних кроків
3. Оцінка результатів, уточнення планів на майбутнє за результатами відкритого простору
Технологія відкритого простору включає наступні важливі компоненти:
"Ринкова площа" простір, що має достатню кількість місць для обговорення окремих тем, між якими можуть вільно переміщатися учасники;
"Дошка оголошень" розклад, що відображає список обговорюваних тем,
місце і час обговорень.
На першому етапі стільці ставляться у формі кола. Після вступу модератора кожен з учасників може запропонувати власний пункт порядку денного таким чином: вийти до центру кола, написати запропоновану тему для обговорення на аркуші, оголосити її та повісити на розклад, самостійно обираючи один із незайнятих варіантів місця та часу.
Пропонуючи тему, учасник заходу тим самим бере на себе наступні зобов'язання:
Протягом обраного часу бути постійно присутнім на обраному місці обговорення;
Модерувати обговорення запропонованої теми всіма, хто прийде для обговорення, та вести нотатки;
По завершенню всіх обговорень, використовуючи нотатки, підвести стислі підсумки із запропонованої теми.
Після створення порядку денного учасники приступають до обговорення запропонованих тем відповідно до розкладу. Фактично одночасно відбувається багато обговорень, кожне з них модерує людина, яка запропонувала тему. Всі інші учасники, окрім тих, хто в даний момент модерує запропоновані ними теми, вільно переходять з одного місця на інше, беручи участь у цікавих їм обговореннях. Таким чином, ключовим аспектом технології відкритого простору є самоорганізація: учасники заходу самі вирішують, які теми вони хочуть обговорити та в яких обговореннях взяти участь. Фактично технологія відкритого простору є альтернативою традиційним конференціям та нарадам, організатори яких заздалегідь визначають порядок денний, а всі решта слідують їхньому плану.
Після завершення обговорень учасники, що запропонували і модерували теми, по черзі презентують підсумки обговорень. Захід завершується плануванням наступних кроків (наприклад, створенням робочих груп для втілення прийнятих рішень) та рефлексією учасників (зазвичай у такому самому колі, як на початку).
Фасилітатор, пояснюючи правила проведення обговорення, зазвичай згадує наступні принципи:
Всі, хто прийшов, саме ті, хто мали прийти.
Все починається тоді, коли й має початися.
Все відбувається там, де й має відбуватися.
Все, що відбувається, є саме тим, що має відбуватися.
Все закінчується тоді, коли має закінчитися
Закон мобільності (“Правило двох ніг”) »: якщо у будь-який час протягом заходу ви відчуваєте, що ви нічого не можете дати чи взяти від обговорення, — використовуйте свої дві ноги, йдіть в інше місце (виняток: ініціатор обговорення певної теми має вищезазначені зобов'язання).
Заходи у форматі відкритого простору та їх результати: http://openspace.works
