Die Kulturträger

Die Kulturträger Бюро стратегічного маркетингу

Die Kulturträger

Маркетинг. Стратегія. Антропологія.

Хто ми?
Бюро стратегічного маркетингу.

Чому в нас така незвична назва?
Тому що вона максимально відповідає нашій роботі. Слово «kulturträger» складається з двох частин kultur («культура») і träger «носій». Культуртрегери – це носії культури, люди, які працюють для взаємопроникнення і взаємозбагачення культур. Ми хочемо, щоб наші клієнти ст

али культуртрегерами і змінювали світ на краще.

Що відрізняє нас від інших?
Ми визначаємо для брендів і компаній унікальну та значиму Позицію в житті людей. Ми протиставляємо Позицію і Позиціонування. Адже позиція – це те, як бренд/компанія робить світ краще. А позиціонування стосується лише того, як бренд/компанія робить кращим продуктовий досвід.

Як ми цього досягаємо?
Ми знаходимо для брендів і компаній їхнє місце та роль в культурі людей.

Яку вигоду це приносить клієнтам?
Допомагає встановити між брендами/компаніями та їхніми споживачами, клієнтами, користувачами, співробітниками стосунки виключної довіри, які зберігаються навіть у найбільш турбулентні періоди в історії суспільства, економіки чи компанії.

Наші експертизи та експерти:
� Culture Of People – антропологиня Тіна Полек
� Culture Of Brands – стратег Кирило Скікевич
� Culture Of Companies – консультантка з бізнес-трансформацій Юлія Габ
� Executive director – Ольга Мамаєва

Чому ми успішні в тому, що ми робимо?
� «FROM A TO Z»: наша робота побудована на чітких і зрозумілих процесах (наприклад, «Wings™»).
� «NO ALARMS & NO SURPRISES»: наші процеси дають можливість команді клієнта залучатись та бути проінформованою на кожному етапі роботи.
� «SENIORS AT WORK»: наші проектні команди складаються лише зі «старших» спеціалістів; у стосунках між ними і командою клієнтів відсутній рівень недосвідчених молодих спеціалістів.
� «PEOPLE’S VOICE»: новаторські підходи до досліджень (напр., «Бізнес антропологія», «Trendwatching» тощо) дозволяють базувати наші рекомендації і прогнози на глибокому та реалістичному розумінні людей.
� «PICK & MIX»: план і наповнення кожного проекту створюються під конкретні виклики кожного окремого клієнта.
� «FIT ALL SIZES»: довгий список перевірених помічників і партнерів дозволяє нам створити проектну команду під будь-які об’єми робіт.

Комфортно працювати вдома, але скучили за людьми? Хочеться в офіс, але не хочеться туди добиратись? Хочеться одягнути но...
22/06/2021

Комфортно працювати вдома, але скучили за людьми? Хочеться в офіс, але не хочеться туди добиратись? Хочеться одягнути новий одяг, але не хочеться знімати улюблену піжамку?

Tina Polek, антропологиня Die Kulturträger , знає, що так почуваєтесь не тільки ви. Тому вмикайте Радіо НВ і слухайте добірку свіжих інсайтів з нещодавніх антропологічних досліджень корпоративної культури під час віддаленої роботи.

✅ Як віддалена робота у 2021 році змінилась порівняно з 2020?
✅ Чому наші тіла почувають себе зайвими в новому світі?
✅ Нова етика робочої комунікації, або яка різниця між "ок" і "ок)"?
✅ Як віддалена робота змінила поведінку керівництва компаній?
✅ Навіщо людям щоденні ритуали?
✅ Чому віддалена робота - це нудно?

Антропологиня Тіна Полек в інтерв’ю Нового дня розповіла про те, як змінилася корпоративна культура в часи пандемії і якою буде нова норма у питаннях роботи....

Презентували результати нашого дослідження корпоративної культури на 14 Український маркетинг-форум. Tina Polek, антропо...
07/06/2021

Презентували результати нашого дослідження корпоративної культури на 14 Український маркетинг-форум.

Tina Polek, антропологиня Die Kulturträger, розмірковувала про те, якою є корпоративня культура в пост COVIDній реальності:

❓ Просто ефективності замало: як закінчилась онлайн-ейфорія?
❓ Пам’ятаєте, які в нас були корпоративи: чому не варто залипати в ностальгії?
❓ Життя в пласкому світі: чого людям насправді бракує в зумі?
❓ Корпоративна культура і фізичне тіло: навіщо нам торкатися колег?
❓ Чому вони не вмикають камери, або історія про нерівність.

А чи знаєте ви, якою насправді є курпоративна культура вашої компанії і що в ній встигло змінитись за рік? Може час для антропологічного дослідження? 😉

Фото: Ukrainian Marketing Forum

 #антропологіядлябізнесу Вітаємо! А в ефірі традиційна рубрика від Tina Polek про антропологію, бізнес і культуру.Гаражн...
23/04/2021

#антропологіядлябізнесу

Вітаємо! А в ефірі традиційна рубрика від Tina Polek про антропологію, бізнес і культуру.

Гаражний світ

Що я все про балкони і про балкони, коли в наших містах ще стільки всього смачного і цікавого? Наприклад, гаражі, чоловічі печери, які живуть за власними правилами і давно стали чимось значно більшим, ніж просто домівки для автомобілів. Чим саме? А ось тут вже без антропологічного погляду не обійтись. Сьогодні це буде погляд моєї дорогої колеги та урбаністичної соратниці Алли Петренко-Лисак:

☑ Як з’явились гаражні кооперативи, і до чого тут воїни-афганці?
☑ Жінкам вхід заборонено, або як гаражі стали чоловічим клубом?
☑ Чому гараж - це простір для забороненої любові?
☑ Гаражі-трендсетери, або до чого тут шерінгова економіка?
☑ Гаражі і діти: екстрім для малюків і доросла тусовка для підлітків
☑ Чи є у гаражів майбутнє?

Зізнавайтесь, а ви тусили в гаражах у дитинстві? Або може тусуєтесь досі? Буду вдячна за ваші історії в коментарях

Більше на телеграм-каналі Антропологинька https://t.me/anthropologynka

Коли будівництво гаражів в Києві стало масовим явищем? Чому мати гараж для автовласника було не тільки престижно, а й необхідно? Як гаражі стали територією інтиму т...

 #антропологіядлябізнесуЩо таке соціологія знають всі. А от чим від неї відрізняється антропологія - оце питання. Читайт...
15/04/2021

#антропологіядлябізнесу

Що таке соціологія знають всі. А от чим від неї відрізняється антропологія - оце питання. Читайте новий пост Tina Polek на цю тему.

Антропологія проти соціології: хто кого?

Форд проти Ферарі. Годзіла проти Конга. Чужий проти Хижака. Антропологія проти соціології.

Цей холівар сягає тих далеких часів, коли ще не було інтернету, і саме слово «холівар» мало дещо інше значення. Але вже тоді соціологи та антропологи ділили між собою сфери впливу і боролися за право називатися знавцями людської поведінки. Жартую звісно, але дискусія з цього питання справді існує, і навіть сьогодні опоненти готові схрещувати свої академічні мечі у цій битві. У мене навіть є улюблена цитата відомого антрополога Кліфорда Гірца на цю тему «Люди продовжують запитувати, чим антропологія відрізняється від соціології, і всі починають нервувати». Так от, пропоную поберегти свої нерви і спробувати таки розібратися в тому, що ж там не можуть поділити між собою антропологи і соціологи.

А робити ми це будемо за допомогою дуже кльового американського антрополога Александра К. Сміта та його відео на власному просвітницькому ютуб канальчику.

Посилання ось тут https://www.youtube.com/watch?v=njfqkj3Ej9M

А для лінивих традиційний спойлер.

Антропологія і соціологія мають багато спільного, а саме – вивчення людей і впливу соціальних інституцій на їхнє життя.

Але є дві принципові речі, які їх між собою відрізняють:

1️⃣ нтелектуальна історія.

☑️ Антропологія – це дитя колоніалізму. Антропологи допомагали колоніальним адміністраціям вивчати місцеві народи, щоб потім ними можна було ефективніше керувати. А ще це був спосіб зрозуміти себе через дослідження принципово відмінних суспільств. Лише з часом антропологія перейшла від вивчення неєвропейських до вивчення європейських народів.
☑️ Соціологія – дитя індустріалізації. Вона виникла в часи активної модернізації Західної Європи, що спричинила індустріалізацію і стрімке зростання міст. Соціологи також працювали на уряд, вивчаючи значення нових соціальних інституцій, породжених модерністю (наприклад, робітників), але у своїх власних країнах. Відповідно соціологія завжди була наукою, де європейці вивчали європейців.

2️⃣ Методологія – різний підхід до збору даних
☑️ Основний метод антропології – це етнографія. Він означає, що дослідник певний час буквально живе в іншій культурі. Періодично записуючи інтерв’ю, але найбільше – просто спілкуючись з людьми і спостерігаючи за тим, як вони взаємодіють один з одним у формальних і неформальних обставинах. Антропологи вибудовують свої дані на участі та спостереженні.
☑️ Натомість соціологи більше сконцентровані на вивченні груп населення і теоретичному аналізі економічного та соціального порядків. Соціологи завжди працювали в суспільствах добре їм знайомих, де люди говорили їхньою мовою і були писемними. Це дозволило їм використовувати більше якісних методів (структуровані і напівструктуровані інтерв’ю, а згодом і фокус-групи). Просте не слід забувати, що соціологи – піонери в кількісних методах вивчення суспільства, і зрештою стереотипно саме ця сфера за ними і закріпилась.

Отже, антропологія і соціологія вивчають людське суспільство, але від початку мають різні методологічні підходи і різний інтелектуальний бекграунд. А далі додам від себе: тут немає чого ділити, але є чим ділитись. І це вже відбувається. Бо соціологи, наприклад, успішно запозичили собі етнографію, тоді як антропологи без докорів сумління юзають фокус-групи. І це нормально) Бо зрештою найголовніше для обох наук – зрозуміти людей, і ч більше для цього є хороших методів, тим кращими будуть результати.

Більше антропології на телеграм-каналі "Антропологинька" (https://t.me/anthropologynka)

In this episode of Off the Shelf, we'll discuss the major differences between anthropology and sociology, focusing on their historical development and how th...

Tina Polek продовжує ділитися антропологічними досілдженнями автомобілів  #антропологіядлябізнесуАвтомобільна індустрія ...
01/04/2021

Tina Polek продовжує ділитися антропологічними досілдженнями автомобілів #антропологіядлябізнесу

Автомобільна індустрія в епоху страху

Минулого разу ми говорили про те, як автомобілі пов’язані з емоціями, і як самі емоції залежать від культури. Сьогодні я продовжу розповідати про антропологічне дослідження автокультури США, зокрема, про місце індивідуалізму і страху в цій культурі.

До чого тут страх?

Автовиробники регулярно проводять власні дослідження для того, щоб зрозуміти, які емоції люди відчувають до своєї машини і під час покупки нової машини. І це, звісно, не про емоційну реакцію людей на черговий дизайн фар, а про ширший контекст і культуру.

Так, компанія Ford (Global Trends and Futuring at Ford Motor Company) робить щорічний огляд поведінкових трендів (з архівом, а також цьогорічним звітом можна ознайомитись тут https://corporate.ford.com/microsites/fordtrends/index.html ). І от, під час роботи над своїми звітами кілька років тому менеджери компанії побачили, що насправді найбільше людей турбує безпека і захист.

Це відчуття посилюється не в останню чергу завдяки роботі медіа, що не соромляться емоційних новин і драматичних ефектів. Так, американці будуть впевнені, що рівень злочинності в їхньому районі великий і збільшується, навіть коли це не так. І страх перед тероризмом тільки посилив цю тенденцію. Страх керує також вибором товарів, адже люди не довіряють ні бізнесу, ні владі, і впевнені, що кожен має сам турбуватися про себе і самостійно дбати про власну безпеку. Це може допомогти зрозуміти, як люди підходять до покупки автомобіля і чому вибирають певні моделі. Наприклад, з агресивними решітками радіатора, високим кліренсом, важкі або оснащені системами безпеки.

Рухливий страх

Розробляючи маркетингові стратегії Ford, менеджери компанії спираються на розуміння того, наскільки плавно відчуття безпеки і страху рухаються всередині та ззовні автомобіля. Наприклад, система GPS – це ж не тільки про полегшення навігації, а й про відчуття контролю у ворожому і небезпечному світі.

У такому контексті піші прогулянки, велосипеди і навіть шкільні автобуси стають в уявленнях людей джерелами небезпеки. Наприклад, чимало традиційних для США жовтих автобусів сьогодні справді їздять напівпорожні через сконструйований у суспільстві страх булінгу. Так само як добирання до школи на велосипеді більше не вітається батьками через страх незнайомців.

У реальності ж у США 3-34-річні американці помирають в автокатастрофах частіше, ніж коли-небудь в історії, і точно частіше, ніж від зустрічі з незнайомцями по дорозі до школи.

У такий спосіб автомобіль і його масове використання стає ілюстрацією того, наскільки соціально сконструйовані наші страхи.

***
Щоб зрозуміти сучасний світ, треба зрозуміти те, що його уособлює. Поза всяким сумнівом, саме автомобіль є одним із найбільш знакових символів сучасності, який поєднує в собі політику, промисловість, довкілля, клімат, і найголовніше – культуру з усіма її пристрастями, задоволеннями і страхами.

Більше антропологічних статей на телеграм-каналі "Антропологинька" (https://t.me/anthropologynka)

Tina Polek з новим постом для рубрики  #антропологіядлябізнесуЕмоції та автомобіліАнтропологи давно працюють над проблем...
31/03/2021

Tina Polek з новим постом для рубрики #антропологіядлябізнесу

Емоції та автомобілі

Антропологи давно працюють над проблемою взаємодії людини і техніки. Раніше я писала про дослідження Женев’єв Бел у цій сфері. Сьогодні хотілося б поговорити про ще одну дослідницю, занепокоєну подібними питаннями – американську антропологиню Кетрін Лутц.

Кетрін – відома в США спеціалістка з антропології та міжнародних відносин, яка багато займалася питаннями трансформації війни в сучасному світі, безпекою, соціальними антивоєнними рухами тощо. Працюючи над темою безпеки, Кетрін вийшла на дуже несподівані висновки щодо американської автокультури, і саме про це ми сьогодні з вами поговоримо.

У своїй статті «Маркетинг автомобільної любові в епоху страху: антропологічний підхід до емоційного життя світу автомобілів» («Marketing car love in an age of fear: an anthropological approach to the emotional life of a world of automobiles» https://journals.openedition.org/etnografica/4132
) Кетрін на прикладі США розмірковує про те, як вивчення емоцій допомагає зрозуміти стосунки людини з технікою, а значить і зі всією політико-економічною системою, у якій вона функціонує.

Антропологія емоцій

Насправді антропологи звернули увагу на емоції не так давно – лише у 1980-х роках. До цього вони вважались чимось індивідуальним та ірраціональним. Однак згодом численні наукові дослідження показали, що емоції, як і поведінка, завжди перебувають у контексті культури. Те, що ми відчуваємо, пов’язано з тим, що прийнято відчувати у нашому суспільстві. Наприклад, якщо ми живемо у культурі, де не існує уявлення про те, що якась дія може заплямувати честь, ми будемо позбавлені й емоцій, які таке уявлення супроводжують.

Так само з автомобілями. Емоційний авто світ складається з того, як водії взаємодіють один з одним, з усією автоіндустрією і з актуальними політичними, економічними та культурними подіями у своїй країні та решті світу. Окрім того, розуміння автомобілів неможливе без зв’язку з уявленням про те, що взагалі таке «сучасність».

Всі «в домікє», або глобальна інкапсуляція

Глобальне значення автомобілів зростає щороку, так само як довгий час зростали їхні продажі по всьому світу. І причина тут не тільки в тому, що виріс добробут людства, а й в тому, що автомобіль у сучасних умовах закриває базову потребу в безпеці, чим з радістю користується маркетинг автомобільних компаній.

Лівен де Каутер у своїй книзі «Капсульна цивілізація: про місто в епоху страху» (2005) (https://www.amazon.com/gp/product/9056624075/ref=dbs_a_def_rwt_bibl_vppi_i0) розмірковує про те, що трагедія 11 вересня та глобальна війна з тероризмом спричинили появу капсульного ефекту і страху в повсякденному житті американців. Люди почали закриватися у «капсули» і обирати безпечні місця для свого перебування: торгові центри замість відкритих площ, публічні простори з камерами тощо. Збільшення використання приватних авто є відображенням саме цієї тенденції.

На цьому сьогодні я зупиняюсь) Читайте продовження у наступному пості завтра.

Гіперіндивідуалізація

Наступним чинником, який впливає на емоційне ставлення американців до автомобілів, є гіперіндивідуалізація. Проводячи своє дослідження, Кетрін, наприклад, дізнавалась в людей, навіщо їм власне авто, якщо в сім’ї вже є одна машина. Відповіді змінювались в процесі розмови від «чоловік виїжджає раніше» до «я не хочу ні від кого залежати», «я самостійна», і нарешті «в автомобілі я можу насолодитися перебуванням наодинці». Авто – це справді територія лише для себе, де можна відпочити в проміжку між родиною і роботою, наприклад.

Однак тут є одне але. Дуже часто, перебуваючи наодинці у своїх автомобілях, люди за допомогою смартфонів насправді спілкуються з друзями і родиною, які знаходяться відокремлено в інших місцях. Але це породжує лише чергову порцію ізоляції. Бо така відсутність-присутність водія означає, що він або вона емоційно ізолюються від інших водіїв, з якими ділять дорогу. А це чинник роздратування. Ну бо люди, які залипають у смартфонах, не надто уважні і заважають руху.

Продовження читайте у наступних постах.

А більше антропологічних статей, відео і роздумів ви можете знайти на телеграм-каналі "Антропологинька" 👇(https://t.me/anthropologynka)

У 2019 році, десь якраз у цей час, керівник Die Kulturträger Кирило Скікевич розповідав на Shkala Forum про поведінкові ...
10/03/2021

У 2019 році, десь якраз у цей час, керівник Die Kulturträger Кирило Скікевич розповідав на Shkala Forum про поведінкові зміни українців.

Відтоді змінилося чимало, однак пандемія жодним чином не вплинула на основні озвучені суперечності в українському суспільстві: протистояння традиційного і прогресивного, відхід від радянського, розрив поколінь, нормалізацію цифрових технологій тощо.

Тому запрошуємо до перегляду і пропонуємо разом з нами поміркувати над поведінковими змінами українців та роллю брендів у цих змінах:

🔸 Чим позиція бренду відрізняється від його позиціонування?
🔸 Навіщо брендам культура і на що вона впливає?
🔸 Як в Україні виросло ціле покоління, яке не знає і 5 стабільних років підряд?
🔸 До чого призводить погляд на світ, обмежений власною стрічкою новин на фейсбуку?
🔸 Що спільного і відмінного в цінностях різних поколінь в Україні, і як шукати з цього вихід?

Кирило Скікевич, Head of Die Kulturtrager---30–31 травня у Києві відбувся перший Форум з комунікацій для соціальних та поведінкових змін — SHKALA. Провідні м...

Tina Polek у нашій традиційній рубриці  #антропологіядлябізнесуЧому людям цікаве життя влогерів?Продовжую розмірковувати...
26/01/2021

Tina Polek у нашій традиційній рубриці #антропологіядлябізнесу

Чому людям цікаве життя влогерів?

Продовжую розмірковувати про рутину. Згадала статтю, яку писала кілька років тому. Тоді я намагалась відповісти на питання, чому людям так подобається дивитись на YouTube замальовки з повсякденного життя нікому не відомих персонажів.

Якщо дуже коротко, ось спойлери:

🔸Влог – це «щоденник для інших», у якому автор описує свій день і переживання, намагаючись залучити в них глядача.
🔸 Влогер – це не селебіріті, а звичайна людина, яка не боїться просто бути собою, і це резонує з цінностями сучасного суспільства.
🔸 Нові цінності диктує нове покоління, яке кинуло виклик медійній індустрії.
🔸 Влогерство – це новий гуманізм, що об’єднує людей довкола важливості власної індивідуальності.
🔸 Влогер робить вигляд, що просто знімає своє повсякденне життя, а глядач, розуміючи, що це робили під його смаки, тобто під смаки ЦА, робить вигляд, що вірить у цю повсякденну невимушеність.
🔸 Влогери показують не те життя, про яке мріють їхні глядачі, а життя, про яке мріють вони самі – це створює відчуття щирості і чесності.
🔸 Найбільше люди цікавляться самі собою, тому насправді у всіх влогах вони дивляться на власне відображення.

Повний текст статті ось тут 👇

https://mmr.ua/show/da_zdravstvuet_rutina__ili_pochemu_lyudyam_interesna_zhizny_vlogerov

А на ваші враження чекатиму в коментарях під постом.

Більше антропології на телеграм-каналі "Антропологинька" https://t.me/anthropologynka

Тина Полек, бизнес-антрополог проекта по исследованию поведения людей Die Kulturtrager, о новом персонаже нового технологичного мира

Address

23 A Voznesenskyi Descent
Kyiv
040531

Telephone

+380672430521

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Die Kulturträger posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Die Kulturträger:

Share