Anna Savchuk

Anna Savchuk Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Anna Savchuk, Marketing Agency, вул Хрещатик 1, Kyiv.

25/09/2024

Рецепт смачних м’яких пиріжків з зеленою цибулею і яйцем НА КЕФІРІ
Смакота!😍
❤Рецептик у першому коментарі👇

25/09/2024

Бабуся вже рідко вставала з ліжка, але Аня цього начебто не помічала. Я забрала бабусю до себе.

Через деякий час мені довелося забрати й Алісу, яка вже підросла. Якось мені зателефонувала вихователька з дитячого садка і сказала, що племінницю ніхто не забирає. Була вже восьма вечора, а садок працював до шостої.

Вихователька не могла піти додому, залишивши малу зі сторожем. Вона спробувала додзвонитися до матері, але та не брала слухавку. Зрештою, Аня надіслала мій номер.

Так Аліса почала жити з нами. Сказати, що мені було нелегко нічого не сказати. Я змушена була ходити на роботу, наглядати за старенькою бабусею та двома дітьми. Той період я згадувати неприємно.

Мені довелося купувати речі для племінниці та стати їй новою мамою. Аня зателефонувала через пару днів після інциденту в дитячому садку і сказала, що я можу залишити дитину собі. Можна подумати, що вона говорила про якусь ляльку!

Було важко, але мене підтримав чоловік, і разом ми впоралися із ситуацією. Аліса росла, вона дуже потоваришувала з моїм сином Ромою. Всі знайомі твердили, що мені треба подати на сестру до суду і позбавити батьківських прав.

Але в мене не вистачало ні часу, ні сил. Я вирішила, що життя і так все розсудить. Аліса, щоправда, кілька разів намагалася налагодити зв'язок із матір'ю. Але та наче викреслила дочку з життя.

Коли Алісі виповнилося 15, в Ані виявили гепатит. Мабуть, він був у неї й раніше, оскільки сестра часто скаржилася на біль у правому боці, та й колір її обличчя ставав дедалі темнішим.

За тиждень до 16-річчя Аліси Ані не стало. Для мене це був удар. Бабусі про те, що молодшої онуки вже немає я не розповіла. Але мене вразив спокій Аліси. Коли я повідомила їй сумну новину, та лише відповіла:

- Давно настав час. Туди їй дорога.

- Алісо, люба, я розумію, що ти скривджена. Але ж вона твоя мама.

- Ні, ти моя мама. Ти, яка заплітала мені коси на перше вересня, розбиралася з хлопчиками, які ображали мене в школі, і яка готувала мені смачні сніданки. А та жінка, яка мене привела на світ, давно вже перестала бути мені матір'ю. Я й на похорон не піду, навіть не проси.

В очах юної Аліси було стільки злості, коли вона вимовляла ці слова, що мені стало страшно. Але ще страшніше мені стало, коли вона повідомила бабусі про смерть Ані. Я накричала на племінницю:

- Ти ж знаєш, що в неї хворе серце. Не треба було їй казати.

– Вона має право знати правду.

- Так, але треба було її підготувати.

У момент нашої сварки роздався стогін бабусі. Їй стало погано. На щастя, все обійшлося, але організм бабусі ще більше ослаб.

Після похорону я попросила Алісу допомагати мені з бабусею.

- Я готую один проєкт з будівництва і пізно буду приходити з роботи протягом кількох місяців. Я прошу тебе погодувати бабусю та прибрати за нею.

- А мені треба готуватися до випускних іспитів. Мені теж ніколи. З чого я взагалі мушу прибирати підгузок за старою жінкою? Вона в дитинстві мені їх не змінювала.

- Алісо, ти несправедлива. Коли ти зʼявилася, бабуся вже була слабка. Вона хотіла, але не могла доглядати за тобою.

– Я теж не можу.

Дівчинка вперлася і ні в яку не хотіла дбати про бабусю. Якось вона навіть сказала:

- Який мені сенс за нею прибирати? Ось якби мені дістався будинок – це одна справа. А так я все одно залишаюся бідною сиротою, то з чого мені прибирати чужі підгузки

📍📍📍 Продовження у першому коментарі 👉👉👉👇

25/09/2024

Поки ми робили ремонт, жити продовжували на оренді. Звісно, ​​це економічно невигідно, але в нас іншого варіанта не було. Жити з батьками я не хотіла, хоч з моїми, хоч з чоловіка, а в нашій квартирі, що ремонтується, це було просто неможливо. Тому ми продовжували винаймати житло.

Через таку ситуацію доводилося утискатися у фінансах, тому ремонт тривав майже рік. Але ми відразу все робили під себе, щоб не переробляти його щороку. Але в'їхати до своєї відремонтованої квартири нам не вдалося.

Подзвонила свекруха і розповіла, що сестру чоловіка кинув чоловік, вона з двома дітьми залишилася на вулиці, вони не знають, що робити. Жити з мамою у сестри не вийде, бо та сама живе на території чоловіка, який доводиться вітчимом. Він готовий потерпіти дочку та онуків дружини максимум тиждень, а потім треба щось вирішувати.

Ситуація ускладнювалася тим, що діти у сестри маленькі. Одному третій рік, а другому ще року немає, тому працювати вона не може, а жити тільки на виплати на орендованій квартирі дуже проблематично.

Від батька дітей аліментів можна не чекати, він отримує офіційно мінімальний оклад, тому й виплати відраховуватимуться саме з нього, а домовитися там навряд чи вийде.

А в нас так вдало збіглося, що ремонт закінчився, тому свекруха просить нас дати притулок сестрі з дітьми на пару місяців, поки вони щось не придумають. Комуналку сестра чоловіка оплачувати зможе, а ось винаймати квартиру ні, на відміну від нас. Тому нам пропонується й далі винаймати квартиру, якщо є така можливість.

Мені вся ця історія не сподобалася одразу. Ну якого біса! Ми купували квартиру, робили там ремонт, на ньому ще муха не сиділа, а тепер у квартиру треба пустити сестру з дітьми, які, навряд чи все рознесуть, але ремонт свіжим вже точно не буде.

Але свекруха так просила, що ми з чоловіком погодилися. Це ж його сестра та ще й з дітьми. Договір був про два місяці, ну максимум три.

Але всі ці плани так і залишилися лише планами, бо ні через два, ні через три місяці сестра чоловіка нашу квартиру не звільнила.
Я взагалі слабо уявляла, як вони збираються вирішувати цю проблему.

Діти надто маленькі, тому про роботу сестра поки що може навіть не думати. Свекруха теж не мільйонер і навряд чи зможе винаймати квартиру для доньки, хоча ще й працює.
Розраховувати на аліменти теж не доводилося, судячи з розповідей самої сестри чоловіка. Запитань було багато, а відповідь одна - якось розберемося.

Але розбиратися в них не дуже виходить. Вже другий рік у сестри постійно щось відбувається. То діти хворіють по черзі, то свекруха погано почувається, то на роботі в неї якийсь аврал і вона не може ні про що думати. І постійно звучить "ну потерпіть місяць чи два, все вирішиться".

Мене ця ситуація відверто бісить. Чому я мушу терпіти незручності, винаймати квартиру, витрачати зайві гроші через те, що сестра невдало вийшла заміж

📍📍📍 Продовження у першому коментарі 👉👉👉👇

25/09/2024

Ігор йшов пустою вулицею, натягнувши шапку, ніби хотів сховатися від світу, який у цей момент був йому чужий і неприємний. У руці він міцно стискав повідець, а поруч, йшов собака — його лабрадор Арчі.

Пес здавався таким самим втомленим і розбитим, як і сам Ігор. Арчі дивився на господаря карими, сумними очима, ніби не розумів, за що його ведуть туди, де на нього чекала остання зупинка.

Ветеринарна клініка, до якої Ігор прямував, була його кінцевою метою. Він прийняв це рішення давно, і тепер йшов до нього з похмурою рішучістю. У його думках постійно звучали виправдання: «Пес став небезпечним, він не залишає мені вибору».

Згадуючи, як Арчі почав гарчати і навіть кусатися після появи сина, Ігор знову відчував біль і тривогу, які переслідували їхню родину останній рік. Пес, який колись був вірним та добрим, перетворився на загрозу.

Спершу все було добре. Арчі радів новому члену сім'ї, і Ігор з дружиною не могли натішитися на його зворушливу турботу про дитину. Але потім щось змінилося.

Коли вони почали працювати ще більше, у них не залишалося часу на прогулянки та увагу до собаки. Арчі почав ревнувати.

Він сторожив дитину, не підпускаючи до неї дружину, а одного разу гарчав так, що Ігор змушений був втрутитися. Пік настав, коли Арчі вкусив дружину, захищаючи дитину, та Ігор зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю.

Підходячи до клініки, Ігор відчував, як у грудях стискується крижана грудка. Він намагався не дивитись на Арчі, ніби уникав усвідомлення того, що збирався зробити.

Собака, у свою чергу, йшов мовчки, і тільки його карі очі зрідка піднімалися на господаря.

Аня навчалася на третьому курсі медичного факультету, а вечорами підробляла у цій ветеринарній клініці. Вона була свідком багатьох історій, коли тварин приводили сюди, щоб приспати, і кожен такий випадок був для неї важким ударом.

Того вечора, коли вона помітила чоловіка з собакою, щось у його обличчі та в поведінці пса змусило її підійти ближче.

— Чим можу допомогти? — спитала Ганна, помітивши напружене обличчя Ігоря.

— Приспати, — сказав він, уникаючи її погляду. — Собака небезпечний, кусається.

Аня подивилася на пса. Лабрадор, порода, яку складно уявити...
📍📍📍Продовження у першому коментарі👉👉👉👇

25/09/2024

Пачка сиру, склянка борошна, 2 яйця, 2 ст.л сметани для самих смачних кексів з родзинками
Це як сирник і булочка разом - такі ніжні і ароматні, не передати... 😋👍
❤Ділюся рецептиком у першому коментарі👇

Address

вул Хрещатик 1
Kyiv
02000

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Anna Savchuk posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category