15/05/2022
Вже не буде, як раніше 😔
Не ті цінності, не ті погляди, зовсім інші пріоритети...
Вже навіть починає здаватись, що життя до 24.02 було таким безтурботним і стабільним (хоча так не люблю це слово). Дійсно, були свої плани, мрії.. ти крок за кроком досягав тієї самої заповітної цілі і я вже навіть сказала про звільнення на роботі, бо була готова далі сама продовжувати свою кар'єру і будувати "життя мрії" ❤
А далі.. "життя мрії" набрало зовсім іншого значення... Перші тижні виключно в телефоні з новинами, тиждень сну у ванній, щоденні дзвінки та хвилювання близьких і нерозуміння "а що буде далі"🤔
Тоді повністю переосмислюєш все... а чи дійсно ти витрачаєш час туди, а чи достатньо часу ти приділяв рідним.. і головне, а чи готовий ти, щоб твоє життя залишилося таким, як зараз.
Я сміло відповіла, НІ.. мені 23, а я не те що закордоном не подорожувала, я в Україні мало де була (хоча мала всі можливості). Мені 23, а додому я їжджу раз в рік. Мені 23, здається тільки вчора була на випускному, а сьогодні вже треба вирішувати дуже дорослі питання... І мені 23, а я не живу так, як мріяла у 18😍
Так, 23 це ще не так і багато😁 але це саме час, щоб почати цінувати те, що вже маєш і не боятися жити. Для мене найголовніше, що я для себе винесла.. це саме "не боятися жити".
Як показала реальність, не відкладайте життя на потім, цінуйте близьких, любіть те, що робите і просто насолоджуйтесь кожним моментом🤗
Далі буде...
Миру і тихого неба над головою 🕊, а все інше в наших руках 💙